Плохая школа. Кто виноват?

date
Немотивовані діти. Як допомогти захотіти

Сьогодні майже кожна мама впевнено скаже, що її діти вчитися не хочуть. Вчителі теж скаржаться, що діти зовсім невмотивовані навчатись. Діти загалом приходять до школи просто поспілкуватись з однолітками, похвалитись новим гаджетом, грою, одягом та іншими матеріальними цінностями. Сучасні діти в більшості не розуміють необхідності вивчити правило з математики або з української мови. Визнаймо провина батьків тут також є. Батьки дуже часто в розмові з подругами або просто знайомими, і що головне - в присутності дітей, не усвідомлюючи промовляють цілком немотивуючі речі про математику, наприклад, що синуси та косинуси ніколи в житті їм не знадобились, або що хімія та література взагалі не потрібні предмети для життя. Діти все чудово чують та швидко засвоюють, що математика або фізика їм не потрібна, а потім мама дивується, чому її син не хоче робити завдання з математики. Тож перше правило для батьків – не допускати будь-які розмови про школу, вчителів, систему освіту, не давати оцінку роботі вчителя в жодному разі в присутності дітей, навіть якщо Ви особисто не згодні з навчальним підходом, системою або Вам просто не подобається вчитель. Батьки самі створюють умови для негативного ставлення дітей до школи, вчителя, а потім дивуються чому вчитель не авторитет для їхньої дитини, й загалом чому дитина не любить той чи інший предмет. Так, звісно, зараз в постійному оточенні гаджетів, важко змусити себе робити нудне завдання з фізики або математики. Дорослим теж важко позбутись згубної звички зависати в соцмережах цілодобово, постійно тримаючи смартфон в руках, тож діти просто нас копіюють. Навчити дітей вчитись, мотивувати до навчання можливо тільки власним прикладом. Якщо мама та тато багато читають, цікавляться наукою, творчістю, професійно зростають, мають жагу до нового, то й дитина сама собою буде вмотивована, бо як по-іншому вона просто не знає. Давайте не будемо перекладати всю відповідальність за якість навчання наших дітей тільки на школу, державу, вчителів, репетиторів та сусідів, а будемо, ми, дорослі, гарним прикладом для наслідування, тоді й мотивація до навчання  в наших дітей обов’язково з’явиться.